Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Вікнина, -ни, ж.
1) Прорубь въ стѣнѣ для окна.
2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ.
3) Воронка водоворота.
Діло́ва́ння, -ня, с. Заборъ. Двір у його обгорожений ділованням. Ой ти дівчино, моє мальовання, подай мені ручку через діловання.
Домальо́вувати, -вую, -єш, сов. в. домалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать красками.
Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного.
2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась.
3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть.
Лакомитися, -млюся, -мишся, гл. Жадничать, соблазняться чѣмъ. Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Нога, -ги́ ж., мн. но́ги и но́зі. 1) Нога. Вовка ноги годують. Приїхавши до владики, стала на порозі, вклонилася низесенько аж в самиї нозі. Скриплять чоботи на нозіх. в но́ги. Дать тягу, удрать. Которі в плач, а хто в ноги, — тілько залопотіло. Він мене канчуком, а я в ноги. нога́ за ногою іти. Медленно идти. Ішов захожий тихо, нога за ногою. Обоє, похнюпившись, мовчки тягли нога за ногою. придати ходи в но́ги. Поспѣшить. Чим дуж придав ходи в ноги. до ніг упа́сти. Упасть въ ноги. до ноги вирізати. Истребить до послѣдняго человѣка. Три дні різали усіх липован, геть чисто, до ноги вирізали... і ноги не осталось. Также: до ноги попродати — рѣшительно все продать (о домашнихъ животныхъ). Попродали худобу до ноги. до ноги чоботи шити. Шить сапоги на каждую ногу на особую колодку, а не оба на одну. догори ногами. Вверхъ дномъ. Усе догори ногами поперевертав. задерти ноги. Окочуриться, околѣть. 2) сорочі но́ги. Раст. = остріжка. Ум. ніженька, ніжечка, ніжка. Літом ніжкою, а зімою ручкою.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць.