Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чухра

Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХРА"
Банкрут, -та, м. Банкротъ. Желех.
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Задими́ти Cм. задимлювати.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Н. Вол. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. Н. Вол. у.
Нечесний, -а, -е. Нечестный.
Підгачувати, -чую, -єш, сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУХРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.