Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Жаття́, -тя́, с. Жатіе, сжинаніе, жатва. Од жаття рука болить. Канев. у. Пішов дощ та вже й по жаттю. Камен. у.
Зажи́вний, -а, -е. L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Золотіти, -тію, -єш, гл. 1) Блестѣть какъ золото. На токах золотіють скирти. О. 1861. XI. 100. Глина така жовта, аж золотіє. Волч. у. 2) Обогащаться. Доля йому щиро служила, — так і золотів, так і золотів. МВ. І. 65.
Уводини, -дин, ж. 1) Введеніе въ церковь родильницы послѣ шести недѣль. Чуб. VI. 401. 2) = вивід 4. О. 1862. IV. 37. Cм. вивід 3 и 4.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті. Гол. III. 45.