Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Виділ, -лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Заморо́ка, -ки, ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Подольск. г. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на не́го упа́ли. Онъ лишился сознанія. Вх. Зн. 19. Употребляется въ приложеніи къ человѣку, способному заморо́чити — сбить съ толку, одурить, вскружить голову. Котрий хлопець заволока, то то моя заморока. Грин. III. 649. Ой дівчино-замороко, не йди замуж сюю року. Грин. III. 653.
Нагля́нути Cм. наглядати ii.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі. ХС. III. 56.
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна. МВ. ІІ. 140.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77.
Пху! меж. Тьфу!
Риболович, -ча, м. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.