Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Стор. МПр. 76. Її краса засліпила йому очі. Левиц. КС. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Мкр. Г. 38. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. К. Бай. 29. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Костом. (О. 1861. І. 94). Покиньте... засліплених латиною панів. К. ПС. 134.
Змагання, -ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.  
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Коминне прил., употребляемое какъ сущ. ср. р. Подымная подать. Та заплатиш коминного півкопи грошей. ЗОЮР. І. 143.
На́кось нар. = інакось. Иначе. Якось накось, а все, бач, не так. Ном. № 13866.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита. Г. Барв. 332.
Хрястка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Пч. І. 15.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно. Рудч. Ск. І. 75.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка. Н. Вол. у.