Безшлюбний, -а, -е. Безбрачный.
Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. У игра съ той же пѣсней называется володарь.
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Вигребе із печі жару.
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Заки́слювати, -люю, -єш, сов. в. заки́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать кислымъ; пропитывать, пропитать посуду кислымъ содержимымъ. Закислив мені своїм борщем горщик. Не буду макітри закислювати. 2) — душу. Съѣсть чего-либо кислаго (натощакъ передъ выпивкой). Треба хоч душу закислити.
Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак.
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.