Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Вициркнути Cм. вициркувати.
Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Відшпандорити, -рю, -риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив.
Заба́рвити Cм. забарвляти.
Зварія́тіти, -тію, -єш, звар'юва́ти, -р'ю́ю, -єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він?
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо.
Стяжка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стяга.
2) = стьожка. Ум. стяжечка.
Ужадати, -да́ю, -єш, гл. Пожелать.