Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чулий

Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Виторочити Cм. виторочувати.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Трін, трону, м. Рыбій жиръ. Шейк. Cм. трон 3.
Шкваренина, -ни, ж. = лій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.