Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чулий

Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Братерній, -я, -є. = братерський. Пийте братернюю кров. Костом. (О. 1861. ІІІ. 31).
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий. ЗОЮР. І. 263.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Перегріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перегрітися, -ріюся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться, обогрѣться. ХС. VII. 420. Пусти, свату, перегріться, на Галочку подивиться. Грин. ІІІ. 481.
Приділити Cм. приділяти.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Шарнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тернуться. Взяла свиня, шарнулась об хлів, а він (вовк) і впав з неї. Рудч. Ск. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.