Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чулий

Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Гиссоп, пу, м. Раст. Hyssopus officinalis L. ЗЮЗО. І. 125.
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу. Желех.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Можли́вий, -а, -е. Возможный. Неможливе у людей, можливе у Бога. Єв. Л. XVIII. 27.
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами. Левиц. Пов. 50.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Прискакати, -чу́, -чеш, гл. Прискакать.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.