Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чулий

Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛИЙ"
Благополучний, -а, -е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Гірництво, -ва, с. Горное дѣло, горнопромышленность. Желех.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Желех. Ті прославляли війну людоїдну. О. 1861. І. 94.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.