Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чулко

Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛКО"
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Піснота, -ти, ж. Все постное.
Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Посурмити, -млю, -миш, гл. Потрубить.
Русинка, -ки, ж. Русинка, малороссіянка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.