Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чулко

Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЛКО"
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Відпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпливти, -ву, -веш, відплинути, -ну, -неш, відплисти, -ву, -веш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. І. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.
Гакало, -ла, м. и с. Часто повторяющій меж. га.
Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Цебенити II, -ню́, -ниш, гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Сим. 216. Так і цебенить крів. Черк. у.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.