Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чукати

Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать. Мил. М. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУКАТИ"
Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Замо́вити Cм. замовляти.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать. Харьк. у.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Кремсати, -саю, -єш, гл. 1) Обрубывать, обтесывать. 2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.