Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Навози́ти 2, -жу́, -зиш, гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі.
Позрощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (многихъ).
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ).
