Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чукан

Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУКАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУКАН"
Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить. Ном. № 11201.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
Збезу́митися, -млюся, -мишся, гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.
Мимохі́дний, -а, -е. = мимохідень. К. Псал. 187.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Кв. Собака хлебче воду. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУКАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.