Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
Зобрати, зберу, -ре́ш, гл. и пр. = зібрати и пр.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно. Ном. № 14266.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. Шух. І. 250, 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. I. 204. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. К. ЧР. 229. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Ном. № 575. Посилаю з коновками по воду. Гол. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Чуб. Сосновая коновочка, а дубове денце. Грин. III. 613.  
Ля́шенько, -ка, м. Ум. отъ лях.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Прядів'яний, -а, -е. Пеньковый. Прядів'яне полотно. Н. Вол. у.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.