Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ.
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ум. Го́ренько, го́речко.
Зубка, -ки, ж. Порода лука съ маленькими продолговатыми луковицами.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця.
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный.
2) Не долженъ.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари.
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.