Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воліти, -лію, -єш, гл. 1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі. Гол. 2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Гол. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Гол. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати. Гол.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється. Чуб. V. 68.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто. Желех.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Примолочувати, -чую, -єш, сов. в. примолоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Трогать, тронуть только слегка молотьбой.
Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. І. 165.