Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив!
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся.
Повинно нар.
1) Должно. І над собакою повинно ласку мати.
2) Должно быть. Під лісом повинно є вода.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.