Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Завали́ти Cм. завалювати.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Карточний, -а, -е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись. Левиц. Пов. 57.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним. Котл. Ен.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки. Драг. 425.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е. Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159.