Блись меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями.
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику!
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
За́новать, -ті, ж. Раст. Sotus corniculatus.
Кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл.
1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки.
2) Закоптить (во множествѣ).
3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл.
1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо!
2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.