Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валовина, -ни, ж. 1) = вал 2. МУЕ. ІІІ. 19. 2) Ткань изъ валу 2. Могилев. у. Желех. 3) Пеньковые очески. Гол. Од. 40.
Гаманець, -нця, м. Ум. отъ гаман.
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
За́здро нар. Завидно. Н. Вол. у. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.
Ма́тушечка, -ки, ж. Ум. отъ матушка.
Похилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться. На долині яровина хоче похилиться. Мет. 16. Червона калина похиляється. Грин. III. 388.
Прати, перу́, -ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.
Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж. 1) Рѣзкій и быстрый стукъ. 2) Стрекотаніе. 3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. Св. Л. 280.