Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати. 1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою. 2) Упасть, кувыркнуться.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
За́бережень, -жня, м. Ледъ возлѣ берега. Річка ще не замерзла, а забережні вже є. Міусск. окр.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Зіпра́тися, зперу́ся, -ре́шся, гл. Смыться, порваться отъ частаго мытья.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).