Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. МВ. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. Г. Барв. 168. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Ном. № 10131.  
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Нинечкинар. = ниніВх. Зн. 41.
Писківка, -ки, ж. Курица, первый годъ несущаяся. Шух. І. 108.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта. Ном. № 423. Сим. 204.