Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Кормига, -ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиш лядської. К. ЧР. 68. під кормигу підгорнути. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки. Канев. у.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Подвійно нар. Вдвойнѣ.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Улесливість, -вости, ж. Льстивость. Улесливо, нар. Льстиво. Улестити. Cм. улещати.