Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. Ув. відьмище, відюга, відюха. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Проклята відюха причарувала.
Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані...
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку.
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. Сердитий вітер завива.
Фантє, -тя, с. соб.
1) Всякая одежда. Cм. хвантя.
2) Лохмотья, рваная одежда.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Хирляв півроку.... та й умер.