Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воліти, -лію, -єш, гл. 1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі. Гол. 2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Гол. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Гол. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати. Гол.
Дя́кон, -на, м. Діаконъ. Морд. (Млр. л. сб. 124).
Запускна́ ополо́нка. При ловлѣ рыбы неводомъ зимою та прорубь, въ которую первоначально опускается неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ. Вх. Уг. 255.
Панноччин, -на, -не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.)
Пообквітчувати, -чую, -єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Рівчачок, -чка, м. Ум. отъ рівчак.
Урихтовувати, -вую, -єш, сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій. Харьк. у.