Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить.
Золотуха, -хи, ж.
1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. 9.
2) = золотушник 2.
3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. б) Thalictrum flavum L.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. 2) мн. Родъ вышивки. .
Пересучий, -а, -е. Хуже чѣмъ сукинъ (бранное слово). Через ції пересучі брехні хоч і з хати не виходь.
Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести.
Приспособитися Cм. приспособлятися.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну.