Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Cм. околяса.
Повидовбувати, -бую, -єш, гл. 1) Выдолбить (во множествѣ). 2) Выковырять (во множ.). Повидовбував йому очі. Як очей на спичку не повидовбує.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Сужене — не розгужене.
Стрижча, -чати, с. = стригун. Ум. стрижчатко.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах.
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт.