Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Грібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Гребнуть. Такого багато сього году жаб: що грібниш з землі картоплю, то й жаба.
Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Ум. кади́льничка.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою.
Недорікий, -а, -е. Косноязычный. Вони собі невеликії, шепелявії, недорікії.
Особний, -а, -е. = особий.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула.
