Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Гегепнутися, -пнуся, -нешся, гл. То же, что и гепнутися, но еще сильнѣе.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( О. 1861. III. 99). Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати. Харьк. г.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Осоружитися, -жуся, -жишся, гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився! Котл. МЧ. 481.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл.себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись. Мир. Пов. II, 76.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). Шух. І. 154. АД. І. 7. На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана. Гол. IV. 164.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Щетинник, -ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. Вас. 189. віддам щетинникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть. Ном. № 9272.