Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бісурман, -на, м. и пр. = бусурман и пр. Буде ж слава козаченькам, бісурманам — горе.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. 2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. ЗОЮР. II. 50. Ум. вороненький.
Загаси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Каракуля, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога. Аф. 415.
Перекроювати, -юю, -єш, сов. в. перекроїти, -ро́ю, -їш, гл. Перекраивать, перекроить. На рік по п'ять раз перекроює сукню. К. (О. 1861. І. 317).
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.