Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Пробачати, -ча́ю, -єш, сов. в. пробачити, -чу, -чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность. Ном. № 12025.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Сукмана, -ни, ж. 1) = сукман. Гол. Од. 33, 44. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. Гол. І. 18. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. сукманка, сукманонька, сукманочка. Чуб. І. 276.
Тривалість, -лости, ж. 1) Бодрость, бодрое состояніе, сила въ тѣлѣ. Як не їсть чоловік довго скоромної страви, так нема й тривалости. Камен. у. 2) Прочность.
Цуценя, -няти, с. Щенокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ном. № 13198. У двері гавкнуло цуценя. МВ. І. 108. Ум. цуценятко, цуценя́точко.