Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити. Желех.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене. Павлогр. у.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Мет. 237. Вона тії сережечки про буддень зносила. Чуб. III. 131. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови. Шевч. 475.
Надли́нути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.