Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи).
Доноси́ти 2, -ся. Cм. доношувати, -ся.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Одвірець, -рця, м. = одвірок.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл.
1) Садиться, сѣсть.
2) Осаждаться, осѣсть.
3) Поселяться, поселиться.
4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи.
Петьмо, -ма Пятно. Дала керсетку Ганні надіти, а вона в щось і вробила, — тепер увесь перед у петьмах. Хустка лежала довго не розгортана, так чисто вся петьмами побралась. Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо жовте.
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Роспинателям народним, грядущим тиранам.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. В погонь.... ударилась за Марком. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. 6) — у тугу. Запечалиться.
Храбуст, -ту, м.
1) Раст. а) Cirsium oleraceum. б) Carduus crispus L. Cм. хробуст.
2) Капустные листы.