Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабуха, -хи, ж. 1) = балабух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Зміев. у. Ум. балабушка, балабушечка. Чуб. ІІІ. 258. О. 1862. IV. 13.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Пожакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Єв. Мр. III. 27. Пожакувати всі крамні комори. К. ПС. 102.
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Утверджувати, -джую, -єш, сов. в. утвердити, -джу, -диш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря. К. Псал. 66.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.