Аби́-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він.
Вирозумітися, -міюся, -єшся, гл. Сдѣлаться понятнымъ. быть понятымъ. Той те скаже, другий друге, третій трете, а од того вирозуміється діло, повернеться перед нами з усіх боків.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ).
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Прохіра, -ри, об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Цупить із печі горшки, аж крекче. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить.