Дуяви́ця, -ці, ж. = завірюха.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям.
2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36.
3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Половниця, -ці, ж.
1) = полуниця.
2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх.
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Робацтво, -ва, с. соб. Черви. Забуде їх те лоня, що пестило, робацтво їх обійме під землею.
Страшити, -шу́, -ши́ш, гл. Пугать. Коли страшиш, сам не бійся.
Тяганка, -ки, ж. Судебная волокита. Cм. тяганина.