Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черевко

Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВКО"
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Зале́сливий, -а, -е. Льстивый.
Здиха́ночка, -ки, ж. Ум. отъ здиханка.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Вас. 154. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. Чуб. 5. 57. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма. Левиц. І. 101.
Мача́тко, -ка, с. 1) Молодая кошечка. Вх. Уг. 251. 2) Сережка дерева (ивы. вербы и пр.). Вх. Уг. 251.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик. Вх. Уг. 252.
Нара́льник, -ка, м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника. Чуб. VII. 401.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Мнж. 113. Ой я з кумою покумаюся. Чуб. V. 1106.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.