Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ).
Говорушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ говоруха.
2) мн. Родъ грибовъ.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос.
Маня́к, -ка́, м. и маня́ка, -ки, ж. 1) Чучело. А ще б'ють тетерюків на маняки. 2) Вѣха. Багацько снігу, але дарма! Маняки є шляхом, то потраплю. 3) Призракъ, привидѣніе. Боюсь сіх відьом да маняк. 4) Статуя? Баня (церковна) виведена зкругла — гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша, і на кожній більшій гранці вікно, а на меншій — замісць вікна, маняк з чорного мармуру.
Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Козак в лузі окликнувся.
Перезолювати, -люю, -єш, сов. в. перезолити, -лю, -лиш, гл. У кожевниковъ: пересыпать, пересыпать кожи золой во второй, третій и четвертый разы.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Хлюпостатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ. Тече вода із-за гаю та попід горою: хлюпощуться качаточка поміж осокою. На річеньці та на дощечці, там дівчина хлюпощеться, умивається.
