Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно.
Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Даре́мне, даре́мно нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ.
