Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка. Ном. № 6380.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Натоптень, -тня, м. Ледъ, образовавшійся отъ слежавшагося снѣга.
Падолист, -ту и -та, м. = листопад 2.
Помножати, -жа́ю, -єш, сов. в. помно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Туроса, -си, ж. Шумъ? молва? слухъ? Не клопочись і не роби туроси. Ном. № 13541. От уже й пустила туросу. Ном. № 13833.
Убезпечати, -ча́ю, -єш, сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.