Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Ганяння, -ня, с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Затру́ювати, -юю, -єш, сов. в. затруї́ти, -рую́, -їш, гл. 1) Отравлять, отравить (кого). 2) Отравлять, отравить, напитывать, напитать ядомъ. 3) Заражать, заразить. Я не хочу, щоб вона в нас ночувала, бо одно дереться, як шкури на собі не порве: ще й нас вошами затруїть. Чернигов. у.
Кріпець, -пцю, м. = кріп. Вх. Пч. І. 8.
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.
На́ворот, -ту, м. 1) Поворотъ. Желех. 2) Возвращеніе; повтореніе. Желех. другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ. Желех.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Припалити Cм. припалювати.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.