Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Ум. війка.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Метелиця засипала як піском землю снігом. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Оббіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, -решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. Обібрався такий то хазяїн... Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Поселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Поселились у його під піччю злидні.
Потопати 2, -паю, -єш, сов. в. пото́пнути, -ну, -неш, гл. Потопать, тонуть, утонуть. Потопав моя доля край синього моря. Потопало два брати рідненькі.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини.
Топуз, -за, м. Родъ мѣднаго ножа, четверти въ три длиной, для ношенія за поясомъ — одинъ изъ войсковыхъ клейнод'овъ въ задунайской Сѣчи.
