Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гербувати

Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕРБУВАТИ"
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Обдертус, -са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром. Чуб. I. 154.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Подлубати, -баю, -єш, гл. Поковырять.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Пувка, -ки, ж.великоцвітна. Раст. Crepis grandiflora. Шух. І. 20.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.