Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чвіртка

Чвіртка, -ки, ж. = чвертка 2. Чуб. II. 51. Дав йому чвіртку жита. Чуб. II. 50. Ум. чві́рточка. Дай мені чвірточку жита, нехай жінка спече хліба, бо нема чого їсти. Чуб. II. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВІРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧВІРТКА"
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
Єдема́н, -на и -ну, м. Родъ шелковой ткани? = єдамашок. Которії козаки, то і мужики не хотять по ролі спотикати, жовтого саф'яна каляти, чорного єдемана пилом набивати. Лукаш. 37.
Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Ма́дзур, -ра, м. 1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ. Уман. у.
Тат сз. Вѣдь, да вѣдь. А ти, дівча, дівчаточко, не лакомся на 'ня, тат я духовна особа, не пойдет ти за 'ня. Гол. III. 248.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧВІРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.