Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсумно нар. Безпечально, весело. Не хотілось кидать їм, таким безсумно молодим, те, що любилось на землі. Щог. Сл. 90.
Гу́си. Cм. Гусь.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. Мир. ХРВ. 413. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали. Н. Вол. у.
Зобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. зобу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. КС. 1883. II. 379. Мнж. 13. Посилає рано по воду не зобуту, не зодягнену. Чуб. V. 765.
Золільник, -ка, м. Большой горшокъ для бученья, щелоченья. Вас. 181. Сим. 130.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Поперепалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перепалити, но во множествѣ.  
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь. Вх. Зн. 65.