Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae.
Перебздикнути, -ну, -не́ш, гл. Перекувыркнуться.
Пискля, -ля́ти, с.
1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить.
2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося.
3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Ум. писклятко.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали.
Стерня, -ні, ж.
1) Жнивье. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.
2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Ум. стерненька.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови.
