Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла.
Ворожити, -жу, -жиш, гл.
1) Гадать; колдовать. Хто ворожить, той душею наложить.
2) — коло чого. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали.
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1.
Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. 2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. 3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімни вода. Я заведу тебе до нас. 4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. заво́дити цурки. При постройкѣ дуба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. — у ри́тки, у шохти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. Cм. варстат. 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину). 5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... 6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. 7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). 8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. 9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п'єш, гуляєш, бенкети заводиш. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. заве́сти поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. 10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Завели вдвох пісеньку. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. 11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. 76. 12) так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай.
Замасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла.
Попереломлювати, -люю, -єш, гл. Переломить (во множествѣ).
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.