Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чапула

Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАПУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАПУЛА"
Занедба́ти Cм. занедбовувати.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАПУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.