Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бороздити, -джу, -диш, гл.кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Кабелка 1, -ки, ж. Тонкій просмоленный канатикъ, употребляемый. при укрываніи построекъ камишемь. Херс.
Обстрелювати, -люю, -єш, сов. в. обстреля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Обстрѣливать, обстрѣлять.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Розсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розсмикатися, -каюся, -єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.