Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Ув. бешишище.
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Лищи́ця, -ці, ж. Раст. Gipsophila muralis.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Розділити, -ся. Cм. розділяти, -ся.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Ум. шлюбонько, шлюбочок.