Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. 4) = Дзвенкач. Ум. Дзвіно́чок.
Завда́льшки нар. Разстояніемъ. Так завдальшки, як до тії греблі, сиділи в очеретах дикі качки. Завдальшки як до того сухоставу од'їхали чумаки од села.
Загріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. загребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Загребаться, загресться.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Узагалі нар. Вообще.
Утропі нар. Слѣдомъ.