Бекати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала.
2) О дѣтяхъ: ревѣть.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Ум. мерще́нько.
Обмахнути, -ся. Cм. обмахувати, -ся.
Окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Підлога, -ги, ж. 1) Дощатый полъ. А в нашого свата у хаті підлога. Жаба седіла під підлогою. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кроснах): два передніе и два задніе столба (коники), соединенные боковыми планками.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.