Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірити Cм. вивіряти.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Напра́сний, -а, -е. 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. Мет. 87. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный.
Носай, -сая́, м. Жукъ длинноносикъ.
Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Потовщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали. Ком. II. 54.
Сотворити Cм. сотворити.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Умишляти, -ляю, -єш, сов. в. умислити, -лю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, задумывать, задумать. Вони на правих умишляють, безвинного судом осудять. К. Псал. 219.