Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами. Кв.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Дубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дубкати. Кінь дубнить ногами. Вх. Зн. 16.
Переспіти Cм. ii. переспівати.
Ряб, -бу, м. = рьоб. Мил. 55.
Скороздрий, -а, -е. = скороздрілий. Черк. у. Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла. Новомоск. у.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Хвилина, -ни, ж. Минута. Зожди одну хвилину. К. ЦН. 169. що-хвили́ни. Каждую минуту, ежеминутно. Згадую що години, що-хвилини. МВ. Ум. хвилинка, хвилинонька, хвилиночка. За час, за годинку, за малу хвилинку качається Нечаєва головка по ринку. Гол. І. 9. І буду дома за малу хвилинку. К. МБ. X. 19. Пождіть, кумцю, на хвилиночку. Св. Л. 59.