Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
За́слінка, -ки, ж. Доска для закрытія отверстія въ кухонной печи. Одслонила заслінку, виняла з печі... і поїла. Рудч. Ск. II. 41.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Крячка, -ки, ж. Утка. Другі люде гуляють, ходять у гай, а ми крячкою сидимо дома. Левиц. І. 344. Як крячка та просиділа трохи не три тиждні коло матері. Мир. Пов. І. 137.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою. Левиц. Пов. 244. 2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста. Св. Л. 23.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.