Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят.
Вудило, -ла, с. = вудлище.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
