Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чабанчук

Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАБАНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАБАНЧУК"
Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Неприємний, -а, -е. Непріятный.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Розсмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Разсосать.
Телюжитися, -жуся, -жишся, гл. = теліжитися = плуганитися. Лохв. у.
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ. Канев. у.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАБАНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.