Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цуценячий

Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУЦЕНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУЦЕНЯЧИЙ"
Башмармак, -ка, м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна. Мнж. 176.
Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Обсудливий, -а, -е. Сплетничающій, любящій сплетни. Вх. Зн. 42.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Очиська, очи́ськ, с. мн. Ув. отъ очі. Ті очиська чорні, ті бровища аж сині. Левиц. І. 441.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУЦЕНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.