Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Оклунок, -нка, м. = клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. оклуночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Розорювати, -рюю, -єш, сов. в. розорати, -рю́, -реш, гл. Распахивать, распахать. Ой висока полонина з вітром говорила, хиба ж її розорити, жито би родила. Шух. 1. 200.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.