Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. 2) Тошный, обморочный.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Омурати, -раю, -єш, гл. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано?
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей.
2) Лишить многихъ.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ.
