Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами.
Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Восковий, -а, -е. Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Корцівка, -ки, ж. = корчівка 2.
Нару́га, -ги, ж. Издѣвка, посмѣяніе, позоръ. Од матері сорома і наруги приняла. Пришли, пришли, мій миленький, хоч нароком люде, нехай мені од батенька наруги не буде. Почне перед панночками наругу на його зводити.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Прямісінько додому.
Хапатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю.
2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці.
3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Хапається, як попівна заміж.
Чалапати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать по грязи.
2) Бѣжать рысью.