Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Колосувати, -су́ю, -єш, гл. Перемолачивать колосья?
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Невідник, -ка, м. Рыболовъ, ловящій рыбу неводомъ. Ум. невідничок. Мої три невіднички, три молодчики, роспустіте ж ви шовковий невод!
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Прихідцями нар. Урывками.
Розборонити Cм. розбороняти.
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Уважливість, -вости, ж. = уважність.