Білогруд, -да, м. 1) Имѣющій бѣлую грудь. 2) пт. а) Sterna minuta. б) Cinclus aquaticus. Ум. білогрудик.
Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ.
Заві́сити, -ся. Cм. заві́шувати, -ся.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Ум. ондечки.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. 2) = посад 1. Ішла красна Марусенька на посаг. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Ум. посаженько.
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра.