Бочій, -чія, м. = бокшій.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Зли́гти, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. 3) Дѣтск. Нѣтъ. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко!
Синявча, -чати, с. = синяк 6.
Способити, -блю, -биш, гл. — кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.