Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку.
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный.
Гегеп меж. = геп.
Две́речки, -чок, ж. мн. ум. отъ двері.
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ.
Користь, -ти, ж.
1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище.
2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Не було в лісі жадної корнети. Впарта коза — вовку користь. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Підцупити, -плю, -пиш, гл.
1) Подтянуть, подтащить.
2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути.
