Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

царівний

Царівний, -ного, м. = царенко. Kolb. II. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРІВНИЙ"
Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Ном. № 1426. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Полт. Polyporus. ЗЮЗО. І. 132. Під пеньком губка. Ном. № 5396. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Ном. № 13672. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Ном. № 2654. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. Ном. № 13672. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. ІІ. 202. Нема ні кресала, ні губки. Грин. І. 219. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Н. Вол. у. Цілу губку я уткала. Черниг. у. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». Вас. 171. 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L. ЗЮЗО. I. 137.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. жижка.
Зали́зувати, -зую, -єш, сов. в. залива́ти, -жу́, -жеш, гл. Зализывать, зализать. Чуб. І. 122. Як корова зализала. Ном. № 11202. Укусивши, не залижеш. Ном. № 4126.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Гол. III. 453. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Гол. II. 427. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку? Гол. І. 158.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Простити, -ся. Cм. прощати, -ся.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Подольск. губ.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? Свад. п. А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? МВ. (О. 1862. III. 72). Чуюся на душі й на тілі, що й я живу. МВ. (О. 1862. III. 76).
Шкереберть 2, -ти, ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.