Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Вінцем благим вінчаєм літо. Кінець діло вінчає.
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл.
1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку.
2) Наскресть.
3) Дурно написать.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Июли це перебіга йому дорогу чорт.
2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога.
2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами.
3) Раскидистый (о деревьяхъ).
4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны.
Ула́годжувати, -джую, -єш, сов. в. ула́годити, -джу, -диш, гл. 1) Улаживать, уладить. 2) Усмирять, усмирить, укрощать, укротить, успокаивать, успокоить. Злого ласкою більш улагодиш, як сваром.
