Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хряпотіти

Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЯПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЯПОТІТИ"
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Гела, -ли, ж. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату. Сим. 185.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Помститися, -мщуся, -стишся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. Н. Вол. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. І. 45.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно. Н. Вол. у.
Скірочка, -ки, ж. = скоринка. Хліба ні скірочки. Ном. № 12294.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Рудч. Ск. ІІ. 13. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку. Грин. ІІІ. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРЯПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.