Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хряпотіти

Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЯПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЯПОТІТИ"
Бздо, -да, с. Газы въ желудкѣ, вѣтры.
Важня, -ні, ж. Важня, помѣщеніе или мѣсто для вѣсовъ на торговыхъ площадяхъ. Желех.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба. Черниг. у.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Фірманина, -ни, м. = фірман. Желех.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРЯПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.